Спорожнілі, ми вириваємось зі своїх міст за враженнями .
Щоб потім вони переварилися та вжилися у нас, наповнили наші галактики новими акцентами світла.
Нам чогось не вистачає?
Ниток, котрі зв*язують нас з новими людьми,
новими містами,
новими ароматами багатогранності життя.
Раніше було страшно.
Зараз - це ковтки чистого іонізованого повітря.
Люди з їх дивностями та дивацтвами.
Дива з їх людьми.
Вуличні музиканти. Запахи кави.
Міський транспорт, пішоходи, будинки...
Мовчазність (або ж навпаки - надмірна балакучість) міст.
Немає коментарів:
Дописати коментар